Мій клас

  У школі ми проводимо більшу частину нашого дитинства і за цей час вона стає нашою другою домівкою, де наш клас – це велика родина. Як і кожній сім'ї, у нашому класі панує любов, повага, взаєморозуміння, вже протягом    9 років. Ми маємо чудову матусю-нашого класного керівника Чорну Любов Іванівну, а вона – нас, своїх 12 синків і 17 донечок. Наш клас неймовірно полюбляє проводить час разом, а саме поїздки до кінотеатру, багаточисленні екскурсії, спільні спортивні заходи.

Але найглибше за все у нашу пам'ять вбилась поїздка на легендарно-історичний острів Хортиця,який знаходиться у Запоріжжі на порогах Дніпра,усім класом. Дуже весело було бігати й веселитися по пагорбам,фотографуватись з історичними пам'ятками , а потім влаштували невеликий пікнік,де кожен ділився один з одним.

  А також нещодавно у нашому класі проходив відкритий урок з української літератури,який пройшов якнайкраще. Всі запрошені гості біли просто у захваті. 

Але найбільше всього я поважаю наш клас за те,що за будь яких обставин ми завжди стаємо великою стіною та опорою для будь-кого. Це найважливіше на мою думку.

За ці роки ми стали єдиним механізмом,але нажаль у цьому році багато хто нас покине. А вже через 2 роки ми всі закінчимо школу, і тільки будемо згадувати ті прекрасні роки. Але рідний клас залишиться у серці назавжди.